-
Переводы
-
Якубович (укр)
- Сура 37: Ас-Саффат (Вишикувані)
| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Клянуся вишикуваними в лави, |
| 2. | які наполегливо підганяють |
| 3. | і читають нагадування! [1] |
| 4. | Воістину, ваш Бог — Єдиний! |
| 5. | Господь небес, землі й того, що між ними, Господь сходів! [2] |
| 6. | Воістину, Ми прикрасили нижнє небо красою зірок |
| 7. | і захищаємо його від усякого бунтівного шайтана. |
| 8. | Вони не можуть підслухати найвище зібрання; їх вражають з усіх боків, |
| 9. | щоб відігнати звідти. На них чекає вічна кара! |
| 10. | А якщо хтось із них щось і вихопить, то за ним поженеться яскрава зоря. |
| 11. | Запитай у них, чи це вони створені міцнішими, чи щось інше, створене Нами? Воістину, Ми створили їх із липкої глини! |
| 12. | Так, ти дивуєшся, а вони глузують! |
| 13. | Коли їм нагадують, вони не замислюються. |
| 14. | А коли вони бачать знамення, то насміхаються. |
| 15. | І говорять: «Воістину, це — явне чаклунство! |
| 16. | Невже, ставши після смерті прахом і кістками, ми воскреснемо? |
| 17. | Чи наші прабатьки?» |
| 18. | Скажи: «Так, і ви будете принижені!» |
| 19. | Тільки один крик — і вони будуть дивитися! |
| 20. | І скажуть: «Горе нам! Це — Судний День!» |
| 21. | Це — День Суду, який ви вважали брехнею! [3] |
| 22. | Зберіть тих, які були несправедливими, подібних до них і тих, кому вони поклонялися [4] |
| 23. | замість Аллага, й покажіть їм дорогу до пекла! |
| 24. | Зупиніть їх! Вони мусять відповісти! |
| 25. | Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному? |
| 26. | Та ж ні! Того Дня вони будуть покірними |
| 27. | й будуть звертатись одне до одного з питаннями. |
| 28. | І скажуть: «Ви приходили до нас із правого боку!» |
| 29. | А ті скажуть: «Та ж ні! Ви самі не були віруючими. |
| 30. | Ми не мали над вами влади. Ви — люди, які порушують! |
| 31. | Справдилося над нами слово Господа нашого! Воістину, ми неодмінно скуштуємо [кари]! |
| 32. | Ми збили вас зі шляху, бо, воістину, заблукали самі!» |
| 33. | Воістину, того Дня вони будуть покарані разом. |
| 34. | Воістину, так Ми вчиняємо з грішниками! |
| 35. | Коли їм говорили: «Немає бога, крім Аллага!» — вони вивищувалися |
| 36. | й говорили: «Невже ми залишимо наших богів заради божевільного поета?» |
| 37. | Та ж ні! Він прийшов з істиною та підтвердив правдивість посланців! |
| 38. | Воістину, ви скуштуєте болісної кари! |
| 39. | Вам відплатять тільки за те, що ви робили! |
| 40. | Це не стосується обраних рабів Аллага! |
| 41. | На них чекає відомий наділ – |
| 42. | фрукти. Вони будуть пошановані |
| 43. | в садах насолоди, |
| 44. | лежачи на ложах — один навпроти одного. |
| 45. | Їх обходитимуть із чашею джерельного напою, |
| 46. | чистого, який дарує задоволення тим, хто його п’є! |
| 47. | Він не позбавляє глузду, тож вони не сп’яніють від нього! |
| 48. | Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, чиї очі прекрасні. |
| 49. | Вони подібні до яйця, що надійно охороняється! |
| 50. | А ті звертатимуться одне до одного з питаннями. |
| 51. | Один із них скаже: «Був у мене приятель, |
| 52. | який говорив: «Невже ти належиш до тих, хто вірить, |
| 53. | що, нам відплатять після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками?» |
| 54. | І скаже: «Чи не поглянете ви?» |
| 55. | Він погляне й побачить того в середині пекла! |
| 56. | І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене! |
| 57. | Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]! |
| 58. | Невже ми більше не помремо, |
| 59. | після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?» |
| 60. | Воістину, це — великий успіх! |
| 61. | Нехай працюють заради цього ті, хто працює! |
| 62. | Це частування краще чи дерево заккум? |
| 63. | Ми зробили його спокусою для нечестивих. |
| 64. | Воістину, це — дерево, яке росте з самого дна пекла, |
| 65. | а його плоди наче голови шайтанів! |
| 66. | Вони їстимуть їх і будуть наповнювати ними свої черева. |
| 67. | Потім це все буде змішано з окропом, |
| 68. | і їх усіх повернуть до пекла! |
| 69. | Воістину, вони зустріли своїх батьків, коли ті блукали в омані, |
| 70. | але самі поспішили рушити їхніми слідами. |
| 71. | Ще раніше за них заблукала більшість давніх народів. |
| 72. | Ми відсилали до них застерігачів. |
| 73. | Поглянь, яким був кінець тих, кого застерігали, |
| 74. | крім Наших обраних рабів! |
| 75. | Нух закликав до Нас, а Ми прекрасно відповідаємо! |
| 76. | Ми врятували його з родиною від великого нещастя |
| 77. | Й зберегли тільки його нащадків. |
| 78. | А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про Нього. |
| 79. | Мир Нуху серед світів! |
| 80. | Так Ми винагороджуємо праведників. |
| 81. | Воістину, він — один із Наших віруючих рабів! |
| 82. | А потім Ми втопили всіх інших. |
| 83. | Воістину, Ібрагім був одним із його прихильників, |
| 84. | коли прийшов до Господа свого з чистим серцем. |
| 85. | Ось він сказав своєму батьку і своєму народу: «Кому ви поклоняєтеся? |
| 86. | Невже ви прагнете інших, вигаданих богів, замість Аллага? |
| 87. | Що ви думаєте про Господа світів?» |
| 88. | Він поглянув на зорі |
| 89. | й сказав: «Я заслаб!» |
| 90. | Тож вони відвернулися від нього й пішли. |
| 91. | А він потайки дістався їхніх богів і сказав: «Чому ви не їсте? |
| 92. | Що з вами? Чому ви не розмовляєте?» |
| 93. | Він підійшов до них і почав бити правицею. |
| 94. | До нього швидко прибігли, |
| 95. | але він сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самі майструєте»? |
| 96. | Аллаг створив і вас, і те, що ви робите! |
| 97. | Ті відповіли: «Зведіть йому споруду та вкиньте його у вогонь!» |
| 98. | Вони намагалися хитрувати проти нього, але Ми зробили їх приниженими. |
| 99. | Він сказав: «Я йду до Господа світів, Який вкаже мені прямий шлях! |
| 100. | Господи! Даруй мені праведних нащадків!» |
| 101. | Ми сповістили йому добру звістку про смиренного хлопчика. |
| 102. | Коли він досягнув віку, щоб разом із ним докладати зусиль, той сказав: «Сину мій! Я бачив уві сні, що приношу тебе в жертву. Що ти думаєш про це?» Син відповів: «Батьку мій! Роби те, що тобі наказано. Якщо побажає Аллаг, ти побачиш, що я буду одним із терплячих!» |
| 103. | Коли вони обидва підкорилися, й він поклав його на бік, |
| 104. | Ми звернулися до нього: «О Ібрагіме! |
| 105. | Ти вже підтвердив сон!» Воістину, так Ми винагороджуємо праведників. |
| 106. | Воістину, це — справжнє випробування! |
| 107. | Ми викупили його великою жертвою. |
| 108. | А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього. |
| 109. | Мир Ібрагіму! |
| 110. | Так Ми винагороджуємо праведників. |
| 111. | Воістину, він — один із Наших віруючих рабів! |
| 112. | Ми дарували йому добру звістку про Ісхака — пророка з праведників. |
| 113. | Ми благословили його та Ісхака. Є серед їхніх нащадків праведники, а є й ті, які справді несправедливі до себе. |
| 114. | Ми дарували Свою милість Мусі та Гаруну. |
| 115. | Ми врятували їх обох та їхній народ від великої печалі. |
| 116. | Ми допомогли їм і вони стали переможцями! |
| 117. | Ми дарували їм ясне Писання |
| 118. | й повели їх прямим шляхом. |
| 119. | А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про них. |
| 120. | Мир Мусі й Гаруну! |
| 121. | Так Ми винагороджуємо праведників. |
| 122. | Воістину, вони — одні із Наших віруючих рабів! |
| 123. | Воістину, Ільяс був одним із посланців. |
| 124. | Ось він сказав своєму народу: «Невже ви не боїтесь? |
| 125. | Кличете Баала та відмовляєтесь від найпрекраснішого з творців |
| 126. | — Аллага, вашого Господа й Господа ваших прабатьків?» [5] |
| 127. | Але вони вважали його брехуном. Їх зберуть [у пеклі], |
| 128. | крім обраних рабів Аллага. |
| 129. | А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього. |
| 130. | Мир Іль Ясіну! [6] |
| 131. | Так Ми винагороджуємо праведників. |
| 132. | Воістину, він — один із Наших віруючих рабів. |
| 133. | Воістину, Лют був одним із посланців. |
| 134. | Ми врятували його разом із родиною — всіх, |
| 135. | окрім старої дружини, яка була однією з тих, хто залишився. |
| 136. | А потім Ми знищили всіх інших. |
| 137. | Ви проходите повз них уранці |
| 138. | та вночі. Невже ви не розумієте? [7] |
| 139. | Воістину, Юнус був одним із посланців. |
| 140. | Ось він утік на переповнений корабель. |
| 141. | Він кинув жереб і опинився серед тих, хто програв. |
| 142. | Його проковтнула риба. Він гідний докору! |
| 143. | Якби він не був одним із тих, хто прославляє Аллага, |
| 144. | то був би в череві риби аж до того дня, коли всі воскреснуть. |
| 145. | Ми викинули його на берег, і він був слабкий. |
| 146. | Ми зростили над ним рослину — гарбуз. |
| 147. | Ми відіслали його до ста тисяч або навіть більше. |
| 148. | Вони увірували, й Ми дарували їм можливість насолоджуватися благами до певного часу. |
| 149. | Запитай у них, чому це в твого Господа — доньки, а в них самих – сини? [8] |
| 150. | Невже Ми створили ангелів жінками, а вони були свідками цього? |
| 151. | Воістину, через свою брехливість вони говорять: |
| 152. | «Аллаг народив!» Вони брешуть! |
| 153. | Невже Він віддав перевагу донькам над синами? |
| 154. | Що з вами? Як ви судите? |
| 155. | Невже ви не замислитесь? |
| 156. | Невже ви маєте ясний доказ? |
| 157. | Принесіть ваше Писання, якщо ви говорите правду! |
| 158. | Вони вважають, що між Ним і джинами є родинний зв’язок. Але джини знають, що вони будуть зібрані [в пеклі]! [9] |
| 159. | Пречистий Аллаг від того, що Йому додають у поклонінні! |
| 160. | Цього не роблять тільки обрані раби Аллага. |
| 161. | Ви, та те, чому ви поклоняєтесь, |
| 162. | не зможе відвернути від Нього нікого, |
| 163. | крім тих, кого буде кинуто в пекло. |
| 164. | [Ангели говорять]: «Немає серед нас такого, хто не мав би визначеного місця. |
| 165. | Воістину, ми шикуємося у лави! |
| 166. | Воістину, ми прославляємо Аллага!» |
| 167. | [Багатобожники] говорять: |
| 168. | «Якби в нас було нагадування від давніх поколінь, |
| 169. | ми неодмінно були б обраними рабами Аллага!» |
| 170. | Але ж вони не увірували в нього! Скоро вони дізнаються! |
| 171. | Наше слово вже було сказане Нашим рабам, яких Ми відсилали. |
| 172. | Воістину, вони отримають допомогу! |
| 173. | Воістину, Наше військо переможе! |
| 174. | Відвернися від них до певного часу. |
| 175. | Поглянь на них, скоро вони побачать! |
| 176. | Невже вони намагаються прискорити Нашу кару? |
| 177. | Коли вона зійде на їхні домівки, той ранок буде лихом для тих, кого застерігали! |
| 178. | Відвернися від них до певного часу. |
| 179. | Подивись, скоро вони побачать! |
| 180. | Аллаг, Господь могутності, пречистий від того, що Йому приписують! |
| 181. | Мир посланцям! |
| 182. | Хвала Аллагу, Господу світів. |
[1] Згідно з більшістю тлумачень, ідеться про ангелів.
[2] «Сходу сонця влітку та взимку» (за ат-Табарі).
[3] «День, коли Аллаг справедливо розсудить між своїми творіннями» (ат-Табарі).
[4] «Подібних до них» — так розуміє вираз «азваджа-гум» більшість тлумачів (див. ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір). Лише окремі коментатори тлумачать «азваджа-гум» як «їхні дружини»; зауважмо, що загалом арабське слово «завдж» означає парну річ, тобто предмет, схожий на інший.
[5] Ільяс (Ілля) — посланець, який закликав синів Ісраїля відмовитися від поклоніння Баалу.
[6] Один із варіантів читання імені «Ільяс» (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).
[7] Ат-Табарі цитує переказ від Катади: «Хто подорожує з Медини до Сирії, той проходить повз [залишки] Содому, селища народу Люта».
[8] Цей аят стосується багатобожників, які вважали ангелів доньками Аллага.
[9] Ібн Касір відзначає, що йдеться про невіруючих, які будуть покарані за свою брехню.