Коран: Переклад смислів з арабської мови

Сура 54: Аль-Камар (Місяць)

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1.	Наблизився час і розколовся місяць!
2.	Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»
3.	Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!
4.	Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!
5.	Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!
6.	Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі. [1]
7.	Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!
8.	Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»
9.	Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!
10.	Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»
11.	Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.
12.	І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.
13.	Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,
14.	і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!
15.	І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?
16.	Якою ж була Моя кара та пересторога!
17.	Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
18.	Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
19.	Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
20.	Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
21.	Якою ж була Моя кара та пересторога!
22.	Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
23.	Самудити сприйняли засторогу як брехню
24.	та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!
25.	Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»
26.	Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!
27.	Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!
28.	Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!
29.	Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.
30.	Якою ж була Моя кара та пересторога!
31.	Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.
32.	Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
33.	Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,
34.	тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,
35.	як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.
36.	І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі
37.	і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
38.	Ранок зустрів їх важкою карою!
39.	Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
40.	Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
41.	Прийшла пересторога й до роду Фірауна.
42.	Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!
43.	Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?
44.	Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?
45.	Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!
46.	Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!
47.	Воістину, грішники страждають і блукають в омані!
48.	У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»
49.	Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.
50.	Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.
51.	Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?
52.	Все, що вони робили, міститься у писанні,
53.	і записано там і мале, і велике.
54.	Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,
55.	на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.

[1] Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль